стихійні явища волині

01.04.2010Прогноз гдрометеорологчних умов та тенденц виникнення надзвичайних ситуацй в Укран у квтн 2010 року Прогноз гдрометеорологчних умов та тенденц виникнення надзвичайних ситуацй у квтн 2010 рокуУскладнення господарсько дяльност, виникнення надзвичайних ситуацй метеорологчного характеру у квтн 2010 року найбльш врогдно можуть спостергатися внаслдок рзких короткочасних змн погоди (поднання випадння опадв з посиленням втру), а гдрологчного характеру в раз пдвищення рвнв води пд час формування паводкв (особливо на грських рчках при випаднн помрних або сильних дощв) та розвитку водоплля (переважно в пвнчних областях крани). Виникнення стихйних гдрометеорологчних явищ та пов'язаних з ними ускладнень або НС ймоврне в будь-якому регон, але за статистичними даними найбльш уразливими можуть бути захдн, пвденн та пвнчн област.Найбльший ризик виникнення НС природного характеру у Донецькй, Закарпатськй, ¶вано-Франквськй, Кивськй, Полтавськй, Луганськй, Льввськй, Одеськй, Харквськй, Хмельницькй, Херсонськй, Чернвецькй областях та АР Крим.Загальна кльксть надзвичайних ситуацй природного характеру у квтн 2010 року очкуться на рвн 5-11 випадкв.Аналз НС за останн роки, стану техногенно безпеки у регонах та прогноз погодних умов на квтень 2010 року дозволя припустити, що найбльш ризики виникнення НС техногенного характеру у квтн 2010 року очкуються у Донецькй  Луганськй областях (пожеж, вибухи на шахтах, у житлових будвлях, раптове руйнування споруд).Висок ризики виникнення НС техногенного характеру збергаються у Внницькй (катастрофи на транспорт, пожеж у будвлях  спорудах житлового призначення, раптове руйнування споруд), Днпропетровськй (пожеж у будвлях  спорудах нежитлового призначення, авар на транспорт, системах життзабезпечення, наявнсть в навколишньому середовищ шкдливих речовин понад ГДК), Кивськй (авар на транспорт, раптове руйнування будвель, пожеж, вибухи у будвлях житлового призначення, наявнсть в атмосферному повтр шкдливих речовин понад ГДК), Льввськй (авар на нафто- та продуктопроводах, системах життзабезпечення, енергетичних системах, раптове руйнування споруд, транспортних комункацй), Миколавськй (авар на транспорт, системах життзабезпечення, нциденти на АЕС), Одеськй (авар на транспорт, системах життзабезпечення, наявнсть у навколишньому середовищ шкдливих речовин понад ГДК), Полтавськй (авар на транспорт, системах життзабезпечення, пожеж на промислових об'ктах, наявнсть у навколишньому середовищ шкдливих речовин понад ГДК), Рвненськй (авар на системах життзабезпечення, нциденти на АЕС), Харквськй (пожеж, вибухи у будвлях житлового та нежитлового призначення, авар на транспорт, наявнсть у навколишньому середовищ шкдливих речовин понад ГДК) областях, а також в АР Крим (пожеж, вибухи у будвлях житлового та нежитлового призначення, авар на транспорт, системах життзабезпечення).Значна ймоврнсть виникнення НС збергаться у мстах Кив (авар на транспорт, пожеж, вибухи у житлових будвлях, наявнсть у навколишньому середовищ шкдливих речовин понад ГДК)  Севастополь (авар на системах життзабезпечення, пожеж у будвлях  спорудах нежитлового призначення).Середн рвн ризикв виникнення НС снують у Житомирськй (авар на системах життзабезпечення, катастрофи на транспорт, наявнсть у навколишньому середовищ шкдливих речовин понад ГДК), Запорзькй (авар в енергетичних системах, на транспорт, пожеж, вибухи та раптове руйнування споруд), Кровоградськй (пожеж, вибухи на об'ктах промислового та житлового призначення, раптове руйнування споруд, наявнсть в навколишньому середовищ шкдливих речовин понад ГДК), Хмельницькй (авар на транспорт, системах життзабезпечення, нциденти на АЕС), Черкаськй (авар на транспорт, системах життзабезпечення), Чернвецькй (авар на транспорт, енергетичних системах) областях.Кльксть НС техногенного характеру у квтн 2010 року очкуться у межах 11 - 14 випадкв.Збергаються особливо висок ризики виникнення НС, пов'язаних з пожежами, вибухами на об'ктах промисловост (особливо на вибухо-, пожежонебезпечних об'ктах, вугльних шахтах тощо), а також у будвлях  спорудах житлового призначення.Високими  ризики виникнення катастроф на транспорт.Меншими  ризики виникнення НС, пов'язаних з аварями на енергосистемах  системах життзабезпечення, раптовим руйнуванням будвель та споруд.Залишаться ризик виникнення надзвичайних подй (нцидентв) на об'ктах атомно енергетики, зокрема на Запорзькй, Рвненськй, Хмельницькй та Южно-Укранськй АЕС.Враховуючи висновки порвняльного аналзу щодо клькост НС за вдповдний перод минулих рокв, динамку виникнення НС протягом ¶ кварталу та з метою попередження виникнення надзвичайних ситуацй  зменшення х наслдкв Головним управлнням МНС у регонах доцльно:продовжувати проведення монторингу гдрологчно ситуац для запобгання можливих негативних наслдкв вд пдвищення рвнв води в рчках;у зв'язку з проходженням водоплля та виходом води на окрем длянки заплави рчок забезпечити контроль за якстю води на питних водозаборах;розпочати проведення роз'яснювально роботи щодо дотримання правил поводження з вогнем в мсцях масового вдпочинку, особливо в лсосмугах;посилити контроль за технчним станом транспортних комункацй: дорг державного значення, моств, мостових переходв, шляхопроводв, продуктопроводв, залзничних перездв, гдротехнчних споруд  судноплавних шляхв та дотриманням правил безпеки руху, виконанням заходв щодо забезпечення стабльно роботи транспортно галуз;виявляти територ можливого пдтоплення та забезпечити свочасне нформування та попередження кервникв пдпримств та мсцевого населення, як знаходяться у небезпечнй зон;здйснювати контроль стану справ у житлово-комунальнй сфер мст, особливо на системах тепло- та водопостачання, зосередити увагу вдповдних служб експлуатац на необхдност дотримання нормативних термнв та проектних режимв експлуатац водопровдно-каналзацйних  теплових мереж у весняний перод;через кервникв нспекцй вимагати обов'язкового виконання заходв з запобгання передумовам аварй на виробництв та призупиняти ведення робт на них до повного усунення порушень;у зв'язку з можливим збльшенням клькост НС, пов'язаних з пожежами у житловому сектор, посилити контроль  роз'яснювальну роботу серед населення щодо необхдност дотримання правил пожежно безпеки, про неприпустимсть користування саморобними газовими та електронагрвальними приладами тощо;пдтримувати у готовност аварйно-рятувальн пдроздли  засоби для запобгання  оперативного реагування на надзвичайн ситуац. Загальна клматична характеристика квтня та деяк гдрометеорологчн особливост квтня 2009 рокуХарактерною рисою квтня  значне пдвищенням температури повтря (завершуться перехд середньо добово температури повтря у бк пдвищення через плюс 5 градусв у першй половин мсяця та через плюс 10 градусв у другй половин). Середня багаторчна температура мсяця склада 7-11 градусв, а в горах 2-6 градусв тепла.Нердко спостергаться досить значна рзниця мж добовими абсолютними максимумами та мнмумами температури. Найвища температура повтря (за весь перод спостережень) була зафксована у межах 22-33 градуси тепла (в горах 18-22 градуси), а найнижча у бльшост регонв складала 4-16 градусв морозу (у Чернгвськй, Сумськй, Харквськй областях та у Карпатах - 17-22 градуси морозу).За даними багаторчних спостережень, кльксть опадв у квтн зроста в порвнянн з березнем на 20-30%  становить 22-62 мм, у Карпатах та на Закарпатт 65-117 мм.Снговий покрив на територ крани, як правило, вже вдсутнй, хоч  можливе його короткочасне вдновлення. В багаторчному розрз у квтн продовжуться розвиток водоплля в басейнах рчок Прип'ять, Днпро, Десна, Сейм та на Дуна. У другй половин мсяця, за середнми багаторчними даними, вдмчаться формування максимальних рвнв водоплля на цих рчках.Погодн умови квтня рзномантн, нердко з рзкими змнами погоди, посиленням втру. У добовому розрз характерною рисою  значн перепади температури повтря вд дня до ноч. Опади переважають у вигляд дощу, але бувають  у вигляд мокрого снгу, нколи спостергаться його налипання. З лтнх явищ не виключен зливи, грози, нод шквали, град. Основну частку складають рзк змни погоди (35% випадкв), поднання сильного втру та дощу (42%), заморозки (10%) та сильний снг  хуртовини (6%). Заморозки в квтн - явище звичайне для вс територ крани. Грози спостергаються по усй Укранi; в окрем роки бувають пилов бур (частше - у схдних та пiвденно-схiдних областях). Частку окремих стихйних метеорологчних явищ в х загальнй клькост представлено на .При значному пдвищенн температури повтря може рзко зрости пожежна небезпека, але за багаторчними даними початок пожежонебезпечного пероду у травн.Найчастше стихйн метеорологчн явища у квтн вдмчалися в пвденнй частин крани (Херсонська, Донецька, Одеська област, АР Крим), на заход (Закарпатська, ¶вано-Франквська, Хмельницька област) та пвноч (Кивська область). Розподл по територ та кльксть стихйних метеорологчних явищ представлен на .Квтень 2009 року видався одним з найсухших за весь перод метеорологчних спостережень. Опадв випало в основному 1-19% вд норми, на Волин та мсцями крайньому пвдн крани до 30-55% вд норми (в окремих районах дощу не було зовсм), лише в Закарпатськй, Льввськй, мсцями ¶вано-Франквськй област - близько до норми.Середня мсячна температура повтря у захдних, бльшост пвнчних, центральних та в Одеськй област була на 1-3 градуси вищою за норму, на решт територ близькою до норми. Максимальна температура повтря становила 19-28 градуси. У деяких областях було зафксовано перевищення абсолютних значень максимально температури повтря для окремих днв (у т.ч. м. Днпропетровськ, м. Кив).Протягом мсяця переважало поле високого тиску. Вдмчалися пориви втру 15-34 м/с, у м. Блгород-Днпровському на Одещин зафксовано шквал швидкстю 27 м/с. Дощ (переважно невелик), грози, подекуди град спостергалися лише в окрем дн. У другй половин мсяця зафксовано надзвичайно високу пожежну небезпеку. В останнй декад мсяця вноч майже повсюди спостергалися заморозки на поверхн Aрунту  в повтр 0-9 градусв морозу, у схдних областях до 10-13 градусв морозу (на пвноч Лвобережжя на поверхн Aрунту  на висот 2 см було зафксовано до 15 градусв морозу). Упродовж квтня внаслдок тривалих нтенсивних заморозкв, аномально тривалого бездощового пероду та суховйних явищ складались малосприятлив агрометеорологчн умови для вегетац практично всх сльськогосподарських культур.Гдрологчн умови були переважно спокйними. У перших двох декадах квтня пройшли пки водоплля на р. Прип'ят, на рчках Сверський Днець, Оскол, Сейм, на притоках Середнього Днпра та на р.Десн (длянка Новгород-Сверський - Розльоти). Рвн водоплля були нижчими та значно нижчими за норму. До кнця квтня продовжувався розвиток водоплля та формування найвищого рвня на р. Днпр (в район Неданчичв), спостергалось пдтоплення заплави. Тривало пдтоплення окремих понижених длянок заплав рчок Прип'ять, Стохд, Стир, Десна. На рчках Карпатського регону у квтн сформувались дощов паводки, котр проходили в межах русел рчок  лише на окремих длянках р. Днстра та деяких його грських притоках у Льввськй, ¶вано-Франквськй областях спостергалось пдтоплення заплав.Виникло 7 НС об'ктового рвня (1 НС метеорологчного характеру пов'язана з заморозками та 6 НС з надзвичайно високою пожежною небезпекою в екологчних системах крани). Прогноз погоди на квтень 2010 року(наданий Укранським гдрометцентром)Середня мсячна температура повтря очкуться на бльшост територ у межах середнх багаторчних показникв з вдхиленням вд норми до мнус 0,5 градуса, а у захднй частин крани до плюс 1 градуса ( ).Мсячна кльксть опадв передбачаться на бльшост територ меншою за норму (75%)  лише на Прикарпатт, Закарпатт та у Криму в межах середнх багаторчних величин ( ). Тенденц виникнення надзвичайних ситуацй природного характеруАналз статистичних даних за 1997 - 2009 роки свдчить, що у квтн середн значення клькост НС дещо менше (на 2%) показникв березня, при цьому мнмальна кльксть НС (2) зарестрована у 2008 роц, максимальна (20) - у 1998 роц ( ).За видами кльксть НС природного характеру розподляться на:медико-бологчн - 43%;геологчн - 18%;метеорологчн - 18%;пожеж в природних екосистемах - 11%;гдрологчн - 10% ( ).У квтн проти березня збльшуються середн значення клькост НС, пов'язаних з пожежами в природних екосистемах (в 2,2 раза) геологчного (на 20%) та метеорологчного (на 28%) характеру, натомсть середн значення НС гдрологчного та медико-бологчного характеру зменшуються, на 17% та 22,2% вдповдно ( ).Надзвичайн ситуац гдрометеорологчного характеру в квтн можуть бути викликан (як показу аналз х чинникв за останн 13 рокв) рзкими змнами погодних умов, поднанням сильних опадв з посиленням втру, не виключено в окрем дн заморозками, пдняттям рвнв води пд час розвитку повен або паводкв.Розподл небезпечних та стихйних гдрометеорологчних явищ по видах (за 1981 - 2008 роки) показу, що найбльшу частку за клькстю випадкв мають рзк змни погодних умов та заморозки, котр по 1-4 рази спостергалися у кожнй з областей, сильний втер (Херсонська, Донецька та Хмельницька област вдповдно 26, 9 та 5 випадкв), сильний дощ (Закарпатська область та АР Крим - 10 та 9 випадкв), тумани в горах (Закарпатська та ¶вано-Франквська област - 8 та 4 випадкв), випадння сильного снгу та налипання мокрого снгу (Кивська область - 5 та 2 випадкв). Значна кльксть випадкв з рзкими змнами погоди, сильними втрами  дощами, заморозками вказу на ймоврнсть мнливих погодних умов у квтн, що може короткочасно ускладнювати роботу окремих галузей господарства крани.За прогностичною нформацю з мереж ¶нтернет в перший тиждень квтня в добовому розрз спостергатиметься значний контраст температури повтря вдень та вноч. Практично на усй територ крани нчн температури складатимуть 1-7 градусв тепла (на пвнчному сход та сход при проясненнях 0-3 градуси морозу), а вдень в пвнчнй половин буде в межах 5-10 градусв тепла, в пвденнй половин переважно 11-17 градусв тепла. Випадння дощв ймоврно протягом усього тижня мсцями на всй територ крани (чергування сухо погоди з короткочасними дощами). Бльш нтенсивн опади очкуються: на початку мсяця у захдних областях та 6-7 квтня у пвденних областях, в Криму та Приазов'. Втер буде змнних напрямкв, швидкстю в рзн дн вд 3-8 м/с до 6-11 м/с. Поривчастий втер до 14-18 м/с можливий у пвденних та пвденно-схдних областях (на узбережж та акватор морв до 20-25 м/с) 6-7 квтня.За таких прогнозованих метеорологчних умов можуть виникнути локальн ускладнення в господарськй дяльност. Бльш несприятливими перодами для виникнення ускладнень орнтовно можуть бути 6-7 квтня у пвденних та пвденно-схдних областях (втряна з опадами погода).Погршення стану покриття дорг внаслдок випадння опадв мсцями на усй територ крани може сприяти збльшенню надзвичайних подй на шляхах (ДТП). ґ ймоврнсть зниження видимост на дорогах внаслдок утворення туманв.В окрем дн  ймоврнсть посилення втру, бльш нтенсивного хвилювання на акваторях морв та в пригирлових длянках рчок, що може ускладнювати роботу портв та морського транспорту. Враховуючи, що у квтн спостергатиметься наповнення Днпровського каскаду водосховищ - подекуди не виключаться розмивання берегв.Пожежонебезпечний перод в багаторчному розрз спостергаться з травня до жовтня, але у квтн пд час значного пдвищення температури повтря (особливо вдень та на пвдн крани) та в раз випадння мало клькост опадв, може зрости пожежна небезпека в екологчних системах. Бльш небезпечними перодами будуть друга та третя декади мсяця. Особливо це стосуться вихдних  святкових днв, коли необережне поводженням з вогнем може призвести до виникнення пожеж (особливо у примських лсах та парках).Чинниками для виникнення небезпечних гдрологчних явищ, що не виключен у квтн, можуть бути зростання рвнв води в раз випадння сильних опадв  формування паводкв у захдних областях крани та розвиток водоплля на рвнинних рчках переважно пвноч крани.У квтн триватиме формування водоплля на великих рчках пвноч крани (рр. Днпро, Десна, Прип'ять). Пки водоплля за висотою очкуються близькими до середнх багаторчних значень та вище них на 0,2-0,8 м. Проходження максимумв водоплля очкуться:18 - 20.04 на р. Десна (вище Новгород-Сверського);13 - 18.04 на р. Сейм (длянка Рильськ - Мутин);16 - 22.04 на р. Прип'ять (длянка Мозир - Чорнобиль);20 - 25.04 на р. Десна (длянка Новгород-Сверський - Макошине);

З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ¶Й

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРА·НИ

Прогноз НС - Державна служба Украни з надзвичайних ситуацй